Четвер, 21 Вер 2017, 05:01

Дитинства теплими стежками


сайт Володимира Нагорняка


Ви увійшли як Гість | Група "Гости"
Сім'я абеток
СЦЕНАРІЇ
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Лічильники
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Категорії розділу
проза [1]
прозові твори Володимира Нагорняка
вірші [29]
переклади [5]
Філософські твори [9]
інші публікації [0]

Головна » Статті » Твори Володимира Нагорняка » Філософські твори

Люди-шлунки

(з идаропної поеми «Вишня на болоті»)

Болото нас засмокче поступово. 
Спочатку — слово. Зникне віще слово,   
А там, гляди, засмокчеться й душа;         
Й не до моралі вже, й не до вірша. Ша!

— А завтра — завтра... Їстоньки сьогодні!..—
Постали привиди з безодні—
Страшні потвори — люди-шлунки.

І методично — телепузиків повтори—
Вбивають наші душі ці потвори.               
І ось уже цинізм дійшов до грації...            
Що скажемо на божій атестації?

Привіт, яничари! На Януса чари
Піддалися, дітки? А хто ви? А звідки?
Це внуки наші — наші судді й свідки...

На свій безмежний шлунок
Сопів з усіх форсунок!
А передав нам що?.. — Болото!
Душа не вийшла на роботу.

Сьогодні — це сьогодні:
                       завтра чим засвітить? —
Чорнобилем душевним час нас мітить.
Яке там завтра?! Виживи в сьогодні!.. 
Ті ж люди-шлунки, привиди з безодні.
Категорія: Філософські твори | Додав: Idarop (01 Сер 2010)
Переглядів: 728 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]