Четвер, 21 Вер 2017, 05:09

Дитинства теплими стежками


сайт Володимира Нагорняка


Ви увійшли як Гість | Група "Гости"
Сім'я абеток
СЦЕНАРІЇ
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Лічильники
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Категорії розділу
проза [1]
прозові твори Володимира Нагорняка
вірші [29]
переклади [5]
Філософські твори [9]
інші публікації [0]

Головна » Статті » Твори Володимира Нагорняка » вірші

СИМФОНІЯ ВЕСНИ
Ва! – із-під снігу трава
          ожива –
          ва-овва!;
          і весни вісник,
          біло-теплий підсніжник;
          і фіалочки-синьоквітки –
          безпечні, як малі дітки;

Ве!  -  сонечко зве-зове;
          все живе
          силами наливається,
          сонечку озивається;

В'є! -   птаство снує,
           гнізда в’є;
           наші хлопчики,
           як горобчики;
           наші дівчатка,
           як ластів’ятка;

Ви!  -  ви, ви і ви
           очухались від зими?;
           весну-ясну зви-зови
           з березнем, квітнем та травнем –
           з теплом життєдайним славним;

Ві!  -    посмітюх у траві
           з чубом на голові:
            «ві,ві,ві!»;
            а свиня у хліві:
            «кві-куві!»;
             посмітюх у траві
             з чубом на голові:
             «ві,ві,ві!»;
              це йому так співається
              чи він насміхається?;

В’ї!  -     а це вже солов’ї –
              улюбленці мої:
              «в’ї, в’ї!”;
              ось, та ось!, озвалися;
               «фіть-тьох-тьох!» -
               і, а де?, заховалися;
               цю мелодію,
               що не на виду,
               у весняну симфонію
               я  введу;

Во!  -     води  налило:
               струмок – не струмок – річка;
               не боїться, іде Марічка –
               ступає у воду, і все! –
               підсніжники мамі несе;

Ву!  -     в Україні живу;
               там це все наяву –
                подивися, гляди;
                Україну люби!;

В’ю!  -    шпак допомага солов’ю;
                пісню співа несвою;
                голосу свого немається,
                але весна – співається!

В’я!  -    це вже – читайте! – і  я;
               як  вам  симфонія  моя,
                в’я?!  

Категорія: вірші | Додав: Idarop (05 Бер 2012)
Переглядів: 689 | Теги: про весну, про квіти, вірш про весну, симфонія весни | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]