Півник порається біля печі,потім підходить до столу. Витирає піт з обличчя та стіл. Вбігають Мишенята та прожогом всідаються за стіл.
Півник виймає з печі пиріжки.
Півник (про себе)
Стіл прибрав…
Ведучий
А за столом
Круть та Верть сидять рядком!
Сонечко
З печі Півник залюбки,
Ось,виймає пиріжки…
Ведучий (в захопленні)
А який у хаті дух –
У-ух-х!
Півник кладе пиріжки у мисці на стіл. Сідає на лаву. Мишенята і собі потягнулися за пиріжками.
Півник (до Мишенят)
Ні,стривайте! Підождіть!
Ви таке мені скажіть,
Хоч і всілися в рядок:
Хто побачив колосок?
Круть
Ти знайшов…
Верть
Наш дорогенький…
Круть
Пиріжки твої смачненькі…
Верть
І пухкенькі…
Круть
Диво з див!
Півник
Колосок хто змолотив?
Круть
Ти все,Півнику,все ти…
Півник
До млина кому нести
Довелося на горбі…
Верть
Та тобі-тобі-тобі!..
Круть
Тобі…
Півник
Де ж були ви?!
Круть
Ми?..
Верть
Гуляли…
Півник (з докором)
А за стіл вже й посідали?!
Ні – на цей раз! – вибачайте,
Та мою науку знайте,
Пам’ятайте завше й скрізь:
Хто працює,той і їсть!
Круть
Ми ж на вулиці були…
Верть
Ми гуляли…
Круть
Ми… Пішли!..
Принишклі Круть та Верть встають із-за стола,виходять.
Співають пісню.
Друга пісня Мишенят
1. Ми – сумненькі Мишенята;
Щось не хочеться гасати.
Вийшло боком нам грання:
Верть – це він,
А Круть – це я!
Круть – це він,
А Верть – це я;
Вийшло боком нам грання!
2. Ми – сумненькі Мишенята;
Огляніться – наша хата;
А яка була сім’я:
Верть – це він,
А Круть – це я;
Круть – це він,
А Верть – це я;
Ми без Півня – не сім’я!
