Четвер, 21 Вер 2017, 05:05

Дитинства теплими стежками


сайт Володимира Нагорняка


Ви увійшли як Гість | Група "Гости"
Сім'я абеток
СЦЕНАРІЇ
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Лічильники
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

Українські дитячі фрашки

Фрашка — короткий, сповнений гумору лірично-сатиричний вірш на злободенну тему.

Фрашку можна навіть вважати жартівливою різновидністю епіграми. Обидва ці жанри єднає лаконізм і схожість композиційної структури — твір завершується влучним, часто парадоксальним підсумком, розкриттям попередньо прихованої думки, що є кульмінацією.

Фрашка, як і епіграма, найчастіше спирається на парадоксальний дотеп.

Коли виходити з того, що епіграма є згустком думки в короткому виразі, а жартівливий вірш (основа фрашки) — є згустком сміховинки, сатири; то форма, котра є їхнім синтезом — це фрашка.

Об’єктом зображення фрашки має бути життєва сценка, що передається крізь призму сміху.

Сміх може бути двояким: як той, що викликається комізмом ситуації, і як той, що сатирично викриває негативні риси характеру людей, певних громадянських вад та нездорових суспільних явищ.

Коли шукати паралелі в українській літературі, то спадають на думку епіграми Івана Величковського та співомовки Степана Руданського.

Жанр бере свій початок з XVI століття («Сад фрашок» Вацлава Потоцького). Фрашки перекладалися на десятки мов світу. В Україні збірник «Польські фрашки» друкувався в перекладах М.Петренка, Д.Білоуса, Л.Череватенка, Д.Павличка та інших видавництвом «Дніпро» в 1990 році.

Написання саме українських фрашок (а, тим більше, українських фрашок для дітей) мені невідоме.


Фрашка відносності  


Ось і автобус.

Повезу глобус.

Величезний автобус;

Крихітний глобус; 

І я...

Глобус - це Земля!

Величезний глобус;

Крихітний автобус;

А я?

Ой-ля!

 

Фрашка знайомства


─ Катерина ... Катря...

Катерина ─ це котра?

─ Очі сірі та булькаті,

Як у нашого кота!

─ А-а-а...

─ Знаєте котра?

─ Знаємо кота.

 

Фрашки першого усвідомлення


Жде за розірване взуття,

Можливо, й ременем биття ─

Життя...


Фрашки нещадності


─ У кошарах Овець хмари

─ Сплять на долівці Нещасні вівці...

─ І чим же нещасні вони?

─ Чоловіки у них барани

 

Фрашка спільного гарту


─ Гарик, зразу видно гарт!

─ А без тебе що він варт? Катя...    

─ Він зі мною

Обливається водою.

Він — холодною,

А я — такою...

 

Фрашка – загадка


─ Романом звуся...

То ж даю Загадку ─ здогадатися не важко:

Сестричку називаю як свою?         

Ну, здогадалися...(Ро-Машка)


Епіграфи


Філософ: ноги взуті, а сліди босі. (народна поговірка).

Український МОН: не долетіла душа до тіла. (В. Нагорняк)

Учителю вклонись, як вічності вклонись — не мамонтам часу з МОНу.  (В. Нагорняк)

Торкнись долонь моїх безсонь та світом не херсонь!  (В. Нагорняк)