|
Головне
ВІРШІ
КАЗКИ
ПРОЗА
Філософські твори
Друзі сайту
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 Лічильники
|
Херсонські витрішки (продовження)Читати з початку (1-85)
86. Заболотивсь душевно
час!
87. Перепливти спроможні океан,
грошіють
у
херсонському болоті…
88. Тут проститутами душі
робилися з глашатаїв
поети.
89. Глашатай вічний
тимчасовим
клерком став!
90. Був поет;
в поета совість
перейшла у тимчасовість…
91. Хвилина,
а схилила,
що підвестись – не вистачить
життя!
92. Тим боли, моє серце,
що не сходять ідеї;
ти люби Україну, а не гроші за
неї!
93. Афіша-журналіст:
ба!навіть тіло
продажно тріпотіло.
94. Їм прапор дали;
щоб нести;
порвали прапор на свої онучі!
95. Чиновник – х-ха! –
а прибери ярлик –
зник…
96. Ліпоксація владної совісті –
річ неодмінна
для майбутньої України.
97. Проклятий
дефіцит
на чесне керівництво!
98. Абсурди
проростають
у закони.
99. Що не виходиш з мілини –
не час,не світ –
себе вини!
100. І не такі –
глибокі долі! –
топилися в херсонському подолі… 101. Завтра виставить рахунок як душа співала…
…Шлунок!!!
102. Так узаконили
трикляту взятку,
що все,що проти неї – гріх!
103. Галантерейна ввічливість
надмірна:
повіриш – лох!
104. Копійку кинуть –
їж-гризи, і тільки;
і, чуєш?, не висовуйся з
копійки!
105. Український
секонд-хенд
душі.
106. На репродукції чужого
себе – уже нерідного! –
кладеш…
107. Прокинься –
не прикинься! –
і в Херсоні!!!
108. З-під уламків аксіом чужих
чуйте рідне
багатоголосся.
109. На аеродроми душ
злетілися
ворони…
110. На жар душі
припасені
шампури…
111. Знаннями
душі
викорчовують!
112. Пресують
мілкотем’ям
душі!
113. Хай душа іде у шоу;
чи на подіум – моделлю;
та куди завгодно – гроші…
114. Ти – не гравець
в Таврійські
наші Ігри?!
115. Аборигенів островів надій,
обманутих надій,
Історія запише українцями.
116. Бросова хата –
наче розплата –
бросова хата…
117. Нам душу нашу
заграниця
не позиче!
118. Дивиться
На Землю Всесвіт
Очима отчої хатинки…
119. Чи любов
до Вітчизни великої
у нас визріє…без малої?!
120. Наскільки ми первинні,
настільки
рідні ми…
121. Вторинної влади бездушний асфальт:
долі світле полотно
кинеш сам під Часу Поїзд…
122. Системний
шлагбаум
влади.
123. Міняли бочку,
а,й давно,
міняти треба в ній вино.
124. Захолодила
душі
тепла мілина.
125. Падаємо ниць
від засилля
дрібниць.
126. Допоможіть
украсти
у влади нашої баласти!
127. Не дозволяймо
зло чинів,
і в нас не стане злочинів!
128. Мізерним душам
рідно
не зрости!
129. На критику влади
табу
нас перетворює в табун.
130. А ти себе
спитати не хотів би:
ріс на чиєму хлібі?!
131. Звання надважке це –
Людина –
довічний аванс!
132. Юриспруденція сховалась в циркулярах:
законам до «по-совісті»
ще довгі-довгі кілометри йти.
133. Сталін жодного закону не порушив,
що сам писав;
народ вели на плаху…
134. Не сюди
Григорія Сковороди
сліди…
135. Шевченко –
попади в наш час –
згорів би тут з ненависті до нас!
136. Душа
на правду
не здала екзамен.
137. Наскільки світлий
виворіт душі,
настільки світла ти людина.
138. Наскільки українець ти,
настільки ти
цікавий світу.
139. Що скажемо
на Божій Атестації
ми, неуки душі?!
140. Будь, брате, славним –
українцем! –
а не знеславленим хохлом!
141. Совість
не писатиме
амністій!
142. Привладнені колишні друзі
не дотягуються
до моїх ілюзій.
143. Інсценізують виживання
заради
тихого життя.
144. Аванс народного спасибі
поїде відробляти
на Каріби…
145. Ослаб:
сам у кастрюлю
лізе краб…
146. Павук на пенсії:
вже не плететься сіть,
але запрошує – сходіть!
147. Слоном назвався заєць;
звірі так
слонів боятись перестали…
148. Блоха з людини пила кров,
а потім лекцію читала –
про любов…
149. Життя – моменти:
упав комар…
в аплодисменти!
150. Телятко на дві матки…
А попади під владу онного телятки…
Бицяра!!!
151. Чиновник жде,
що справку навіть на життя
просити скоро в нього буду я…
152. В полі душі
цвіте
лобода!
153. Покличте
совість
з перекуру!
154. Він уявив,
що влада – це дружина;
й на себе сам наручники накинув!..
155. Хай ваша совість
вашим шлунком
не подавиться!
156. Брехнею
власного рядка
себе убив…
157. На скільки поколінь
ці шрами
від копійки?!
158. Все
для популяризації
каналізації!
159. Не жити як –
як убивати! –
навчає телебачення тебе!
160. Ведете
націю
в дебілізацію?!
161. Від фальші росту
в мінуси
довершеності?
162. Не вітання,
а витання до лизання;
й видає це за призвання…
163. Дебілізуючи і наше Завтра –
ось, методисти – пишуть букварі;
неначе вимерли письменники…
164. Логічно?..
Як ескаватором –
по ескалатору!
165. Чим учитель – не людина,
що над ним їздових стільки,
ще й з упряжками методик?!
166. З людинознавства
в чинопоклонство,
письменнику,не перекиньсь!
167. Без коріння
не жити дереву,
не давати під осінь плоду…
168. Уже й дощі поезії Шевченка
не змиють бруд з облич
безбатченків сучасних…
169. Не до сокири
кличу Україну –
до запитання про руїну!..
170. Душевний гумус цей
тобі, нащадку;
іди невзутими слідами!
|
Copyright Володимир Нагорняк © 2024
