Сплячий бублик
Це було давним-давно:
Бублик, наче буква «О»,
По дорозі котився;
Дуже-дуже стомився;
До стіни притулився;
Як був – заснув;
А в стіні була дірка,
Дірка-нірка,
В ній жила мишка Мірка;
Вилізла – бублик!..;
Не за гривню, не за рублик;
Нагострила зуби –
Бублик любить;
Присіла, поїла…
Бублик, заморений, спав –
Не чув, не бачив, не знав;
Відкриває очі –
Котиться хоче…;
Ой, та що коїться,
Ой, та не котиться! –
Аж закляк увесь…
Так з’явилась буква «еС».
Всюдисуща буква
Букву «Т» шукати вийшли:
Ось,граблі,висять на вишні;
Ось, та бачили усі,
Приліпилось на таксі;
«Трах-тарах!» та «трах-тарах!» -
Молоток «Т» забив цвях…
Всюди – «Т»; скажу на те:
- Не життя – життя без «Т»!..
Не смійся – бійся!
Де ти взялося, що сміялося;
Що сміялося-насміхалося?
«Х» було, «У» зосталося –
Досміялося-донасміхалося;
Ось що сталося!
Танцювало на всі скоки…
«І» узяло руки в боки
Та пустилось на всі скоки
Так,аж крапка загубилась –
Буква «Ф» з’явилась.
Ха-ха - побраталися!
Справа, гляньте, на одній нозі
Дибає перше «І»;
Зліва,також на одній нозі,
Дибає друге «І»;
Стрілися, побраталися,
Розговорилися –
Удвох на двох ногах
Ходити навчилися;
Пригода така –
З’явилася «Ха».
На краю – не стою!
Тут історія така:
«Ша» на кінчику листка
Довго-довго стояла,
Аж частинка «Ша» упала;
«Ша» частинку цю шукала –
Руку-ногу подавала;
А її нема – і все…
Так створилась буква «Це».