Понеділок, 15 Жов 2018, 14:29

Дитинства теплими стежками


сайт Володимира Нагорняка


Ви увійшли як Гість | Група "Гости"
Сім'я абеток
СЦЕНАРІЇ
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Лічильники
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Категорії розділу
проза [1]
прозові твори Володимира Нагорняка
вірші [29]
переклади [5]
Філософські твори [9]
інші публікації [0]

Головна » Статті » Твори Володимира Нагорняка » вірші

Сонце на крові

Я – не співець Верховних од

Оцим каліфам на годину:

Є- Україна, є – Народ;

Там і натхнення, і вершина;

Правічна хатка край села;

До хатки зболена стежина;

Та люди… Сонця в них, тепла,

Хоч стільки горя за плечима !

А скільки планів, скільки мрій –

Словес облудні хороводи…

О, мій трудящий, рідний мій,

Жорстоко так обманутий народе…

Хто я ? Твоя, твоя дитина,

Бо мрії іншої нема,

Як та, де квітне Україна –

Без слів облудних, без ярма…

А що пророчать дні нові,

Ті, у яких я оборонцем ?

-  Восходить сонце…

-  На крові ?!

-  Ой, на крові…

-  Невже не сон це?!

Категорія: вірші | Додав: Idarop (01 Сер 2010)
Переглядів: 762 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]