Понеділок, 30 Гру 2024, 18:04

Дитинства теплими стежками


сайт Володимира Нагорняка

Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід RSS
Ви увійшли як Гість | Група "Гости"
Головне
ВІРШІ
Сім'я абеток
СЦЕНАРІЇ
КАЗКИ
ПРОЗА
Філософські твори
Друзі сайту
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Лічильники
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Категорії розділу
проза [1]
прозові твори Володимира Нагорняка
вірші [29]
переклади [5]
Філософські твори [9]
інші публікації [0]

Головна » Статті » Твори Володимира Нагорняка » Філософські твори
Люди-шлунки

(з идаропної поеми «Вишня на болоті»)

Болото нас засмокче поступово. 
Спочатку — слово. Зникне віще слово,   
А там, гляди, засмокчеться й душа;         
Й не до моралі вже, й не до вірша. Ша!

— А завтра — завтра... Їстоньки сьогодні!..—
Постали привиди з безодні—
Страшні потвори — люди-шлунки.

І методично — телепузиків повтори—
Вбивають наші душі ці потвори.               
І ось уже цинізм дійшов до грації...            
Що скажемо на божій атестації?

— Привіт, яничари! На Януса чари
Піддалися, дітки? А хто ви? А звідки?
— Це внуки наші — наші судді й свідки...

— На свій безмежний шлунок
Сопів з усіх форсунок!
— А передав нам що?.. — Болото!
Душа не вийшла на роботу.

— Сьогодні — це сьогодні:
                       завтра чим засвітить? —
— Чорнобилем душевним час нас мітить.
— Яке там завтра?! Виживи в сьогодні!.. — 
Ті ж люди-шлунки, привиди з безодні.
Категорія: Філософські твори | Додав: Idarop (01 Сер 2010)
Переглядів: 1206 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Володимир Нагорняк © 2024