|
Головне
ВІРШІ
КАЗКИ
ПРОЗА
Філософські твори
Друзі сайту
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 Лічильники
|
ХЕРСОНСЬКІ ВИТРІШКИ1. Ви трішки
почитайте мої
херсонські витрішки.
2. Я - поет від сохи;
є огріхи й гріхи;
але совість - не зайва!
3. Я - віник, український віник:
для підмітання
душ запліснявілих виник.
4. Бери, нащадку,
ці роки,
як хліб з батьківської руки.
5. Я час цей свій
беру на серце,
аж серце йде на нітрогліцерин.
6. Чорнобилем душевним
час нас
мітить!
7. Зуби долі
вигризають
душу.
8. Моя нікудиненалежність -
чиновницьким системам
протилежність.
9. Свої згорьовані моменти
тобі, майбутньому, доперти
я намагаюсь крізь роки.
10. Завдяки й моєму світлу,
на свою виходиш стежку;
на свою - я слід для тебе!
11. Таврійським степом
серце
стерпло.
12. Ще треті півні
не будили
Степ та Південь!
13. Йшов народу свого
прокльонами проти
рідних нахлібників орд.
14. Херсон...
...немов по рельсах поїзд,
по совісті прочовгав мегаполіс...
15. Це місто - монстр!
З'їдає душі;
не обійма - в обіймах душе...
16. Хлопці ці –
лиш виконавці –
не творці!
17. Запитуй прямо:
хто вони –
заробітчани чи сини?!
18. Що вибрали:
народно-рідну долю
чи вже й себе розмінюють на
долар?!
19. Чи не вмерла
совість в мера
й закопійчена душа?
20. Антагонізм копійки
пухне
поміж нас.
21. Знедолять нас, повірте, не америки,
а, зрошені копійкою, »валерики»
свої… Свої ж!.. З’їдять, як пес
вареники!
22. Ми хто?
Чиїх батьків
ми діти?!
23. Аркан копійки
висне
над майбутнім.
24. В Херсоні
два Херсони є;
і совість запитає – ти в якому?!
25. Я хочу тут
повірити у Завтра,
де річпорти Вкраїну продають…
26. «Як підстелитися?!» -
витають мрійки
рабів копійки.
27. Занадто хитрі,
щоб щасливо
жити?..
28. Здушили душі
кишенькові
абсолюти.
29. Залишимо
оцей наш час історії
як грунт для самознищення…
30. Були колись й ми
козаками,
та оскотинились роками!
31. Постанемо
безвольні, аж безмовні –
пусті зсередини та камуфляжні
ззовні…
32. Ксерокопичим
необхідне
зло.
33. Вигризають
миші з облвиконкому
київські окличні в херсонські
коми.
34. Зло необхідне
стало
традиційним.
35. Лихвар – не є Месія:
в асфальт душі
зерно не сіє!
36. Слуги ті, у кого на прийомі,
в душевному нестерпному обломі;
ще більшому, як при обкомі…
37. Дружити з тим і внукам не вели,
хто жде від тебе
тільки похвали!
38. …і час – закляк!..
і мислі сущі…
і в’януть… в’януть наші душі!!!
39. Не мудрість голови – округлість попи –
інстинкт тваринний із Європи
і до Херсона донесли!
40. Управління культури
кладе лапшу на вуха
губернатора та мера.
41. Освіта
яничарить
майбуття.
42. Знаннями
душі
викорчовують!
43. Сірофонує пустота…
і в юні душі…
пророста!
44. Куди Херсонщину турнула
херсонська
лже-культура?!
45. Що у Херсоні може буть?..
Херсонці!
А у них – таланти!..
46. Бери з долонь
вогонь безсонь
та світом не херсонь!
47. Люби
-з ненависті!- Херсонщину
оцю,лизанням заволочену,
якщо ти -дійсно!-
хочеш їй добра!!!
48. Тут на болоті вишня розцвіла,
і так воскресно…
На болоті!!!
49. Ти не до вишні –
ти в болото
йшов…
50. …а кулики
співатимуть
болото…
51. Чимдуж рвонули до нуля –
на шлунок власний,
на кишені для,тля!
52. Звиваючись, як на стерні вужі,
комбайновий згрібає бариші
з нуля – за переродження душі!
53. Херсонщини болотна сонність
руйнує душу,
топче совість. 54. Баран в обоймі – то вже не баран:
та він самим вовкам –
братан!
55. Гавроші папірців
розсілись
на підошвах влади.
56. В чин заховайсь:
так менше видно
яке ти бидло!
57. Подумать може, чуйте, про народ,
як думка, випадково, випаде з кишені.
58. Влада – хвора:
власно-будівельною
хворобою.
59. Агов єси,
чий хліб їси –
святий простий насущний хліб!
60. Прогрес – одне:
наскільки ми
назавтра будемо людьми?
61. Та вони звізду, ой, з неба…
…як говорять…та для тебе!..
…розтопирюють кишені…
62. Ці «механічні громадяни»
ведуть народ…
…до ями…
63. Ремісництво прогресу
задиктовує
душу.
64. Та що йому
до наших кволих нив й заводів
дохлих –
дивиться з копійки!
65. Українці,
линяють наші душі
на копійці…
66. Вторинність
пре
на перші ролі!..
67. В дозиметрах душі
сивіє в попіл
нуль.
68. Патріоти
фальші –
на марші!
69. Не долетіла
душа
до тіла!
70. Ти будував хатину сину –
не будував у нім людину:
ти збудував хатину свину…
71. Втекла
душа
від джерела.
72. Цуциків при владі стільки,
що скоро всі
на гавкіт перейдемо!
73. Чого заради
завгоспи
перлися до влади?
74. У кріслі – кліщ;
і крісла дерматин
йому дорожче світу всього.
75. Крізь вашу дачу
патріотизму вашого
не бачу.
76. Наскільки владі ми потрібні,
настільки ця
потрібна влада нам.
77. Я правду цю
кажу тобі для того,
щоб ти неправду бачив-чув.
78. Майбутнє виставить-таки рахунок:
не хто, а що
стояло за тобою?
79. Постали привиди з безодні –
страшні потвори –
люди-шлунки…
80. Безпечно-сонячним Херсоном
бредуть
з навушниками шлунки…
81. Завчасно, просьба, не радіти:
бо діти ті –
уже не ваші діти!
82. Приспали совість,
як присипали землею;
і не будили – не простить!
83. Як важко-тяжко
депутату лізе в рот
в селянські три зарплати
бутерброд…
84. Як міст
без річки –
й назву загубив!
85. До мрієчок
зміліли
мрії.
Читати продовження |
Copyright Володимир Нагорняк © 2024
