Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
Мамина пісня (Поема)
|
Вступ
…А світ
починався
Тремтливо, казково…
А світ
починала
Її, колискова…
А серце –
ой, мамо! –
Не серце
– тривоги:
- Ждуть
сина дороги;
Ось
виросте, й піде
У світ, у широкий…-
Тобі
якби, світе,
Святий
цей неспокій,
Цей, мамин…
Перші кроки
…Століття
двадцяте,
Дивися, нівроку:
За руку –
й по хаті –
Міцнішають
кроки.
Століття
двадцяте:
-
Разочком, дитино!..
Аж
світиться мати
І птахою лине.
І світ
цей святковий –
Для
матері й сина.
Звучить колискова
–
Співа
Україна.
І вікна, як вічність,
(Прозоро, аж слізно),
Вдивляються
вікна
У мамину
пісню.
Перші
жнива
…А сонце швидко,
З розгону -
«дзе-е-ень!»
Промінням
в шибку:
-
Вставайте, де-е-ень!
Жнива…
Піднявся
До сонця
я:
Червоним вальсом
Звучить зоря…
…А мати
скорше
Готовить їжу:
Її, молодший,
У поле
їде;
Пшеничне
рясно
Заколосило;
А поле:
«Здрастуй!»
Зустріне сина;
Зове та будить,
І колосково…
Це, мамо, в люди
Йде колискова.
Усвідомлення
А мамина
пісня –
Землі
колискова;
Якщо ти
не прісно
Живеш –
колосково;
Якщо ти у
світлій
І славній роботі;
Бо мамина
пісня –
Який ти і
хто ти;
Вирує в
заводі,
Колоситься
в полі
Мамина
пісня –
Синівська
доля.
Клятва
Армійська
присяга –
Врочиста, священна:
Полотнище
стягу
І ми – поіменно…
Країно,
Ти в
клятві
Стоять
воєдино
У світу на варті.
Серцями
вростаєм
У мрії
віків:
«Гранітними
станем,
Щоб світ
повеснів!..»
В
армії
Не пише
кохана –
Не
спиться, не сниться…
До скла, як до рани,
Припала
синиця.
«Синичко,я
вірю
В прикмети чекання…»
На стіни, на білі,
Вбіг
зайчик рум’яний.
То сонце привіт свій
Мені шле, солдату:
«Я –
звідти, я – звідти,
Від хати, від хати,
Де все
найрідніше,
Де батько
та мати;
Де трави
– і ті вже! –
Навчились
чекати…
Як
служба?..» - Нівроку!..
Підйом –
ну коли вже?! –
Днювального
кроки
Гарматять
по тиші…
«Солдате, кого ти
Чекав тут
найбільше
В тремтливих рядочках
Листа-телеграми?..
Дівчину, напевне?..»
- Ні,все-таки, маму…
«Підйо-о-ом!!!»
- і додолу
Думки
невійськові;
А вдома, а вдома –
Світанки
казкові;
Жаданні
стрічання;
Черешні у
лісі…
Я вас захищаю:
Ви –
мамина пісня!
Д М Б
- Я твій, мирна доле,
І я
- уже в рейсі…
«до-дому, до-дому!..» -
Колеса по
рельсах…
Ще їхати
та їхати –
Та що
там! – я вдома;
Де мамина
втіха,
До болю
знайома;
Де батько
та сестри;
Розмови
до ранку…
- А як
ти?.. - А де
ти?..
- А мого
Іванка?..
- Не бачились, тітко;
Служить
непогано;
Сюди мене
тільки
Тягнуло… -
А гарно
У тім Підмосков’ї?
- А є там
озера?..
А мати
привітно:
- Застигне вечеря…
…Приїду
- День добрий! –
Нагряну
неждано;
Безмовно
за обрій
Вдивляюся
в далі…
Зупинка.
Розлука
Гряде на
пероні.
Запрошую
друга
До себе…
Погони
Збратали
навік нас,
На повнім
серйозі!..
…Дощинки
на вікнах –
Скупі
наші сльози;
Засмучені
лиця,
Гарячі
обійми…
Уже й
провідниця,
Та так
мелодійно:
-
Синочки, рушаєм!..
Глядіть, щоб не пізно! –
До нас чи
про пісню,
Про
мамину пісню?..
Сьогоднішній
Живу
тепер в місті,
Де гул
хороводить:
Під
вранішні «Вісті»
Встаю на
роботу;
Приходжу
під вечір –
Стрічає
дружина
Та крик
молодечий
Розумника-сина;
Танцює
кімната
Від
нашого гику;
«Дурієте
разом –
Малий та
великий!..»
А потім
над сином
Дрімота
нависне.
Щаслива
дружина
Співатиме
пісню;
І буде літати
Син в сонному мареві…
Дружину спитайте
Про
пісню,
Про мамину.
|
| Категорія: Філософські твори | Додав: Idarop (30 Лип 2010)
|
| Переглядів: 3828 | Коментарі: 1
| Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 1 | |
|
1
Катерина Марійчук
(24 Лип 2012 20:01)
0
ЯКА БАГАТА НА ДІТЕЙ СВОЇХ ЗЕМЛЯ УКРАЇНСЬКА.
|
|
|
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
