Це
було, приблизно так:Як
на дріжджах, ріс Їжак; Виріс
десь у п’ять разів, Бо
все їв та їв, та їв; Виріс,
наче Дикобраз. І
в один прекрасний час Захотів
у перший клас. Каже:
«Якось не з руки Вчиться
там, де їжачки, Ця
малеча…В перший клас, Де
учився дикобраз! Ось
вам раз. В
школу на краю села Мама
сина повела: Захотів
малий Їжак, А
для мами – тільки так Стрів
учитель-Дикобраз: «Зрозумійте,
без образ, Рано
вам у перший клас; Дикобразику
ти мій, Трішки
вирости зумій! Зрозумійте
ці слова… Захотілося…Бува…» Ось
вам два. «Як
же так, ну, як же так?!» - Йде
і плаче наш Їжак, І
почула ті слова Прерозумная
Сова, Що
все знати успіва… І
Сова сказала так: «Ти
Їжак чи не Їжак?! І
матуся, глянь, яка – Все
синочку потака… Ще
мале, щоб не з руки! Йди,
де вчаться їжачки!» Ось
вам три. Вчиться
в школі наш Їжак. Вчиться
добре – не так-сяк. І
чого ж тебе навчили? Це
вже, вибачте, чотири!
|