Земля, освячена Тарасом -

Моя земля, твоя земля.

Зимою – в білому поля;

Весною – вкрита світлим рястом;

А літо – сонячна пшениця;

А осінь – яблуко в саду…

Живеш тут ачи подивиться

Прийшов і : ”Вибачте, піду”…

Земля, освячена Тарасом-

Це я, це ти, це він, це ми.

Сьогодні ж, попри всі гаразди,

Це і чорнобильскі дими,

Це і спаплюжений Славутич,

Це занітрачені поля

Й саме життя…

                            Таке падлюче,

Де ти – не ти, і я – не я;

Де, рідний ти, стаєш чужинцем…

"Тут жити як, не за бугром ?!”

Будь, брате, славним українцем,

А не знеславленим хохлом;

Прокинься,

                   долею не грайся,

Тоді й твоє почує "Я”,

Благословить

                         земля Тараса –

Твоя земля, моя земля.