Роси
світла на чорний день
1.
Діалектика природи
незалежна
від погоди
2.
Дме вітер часу
по оголених
кістках
3.
Пустота
у юні душі
пророста
4.
Вторинність
пре
на перші ролі!
5.
Абсурди
проростають
у закони
6.
Безапелійністю телереклам
здушили душу
абсолюти
7.
Аборигенів островів надій
історія запише
українцями.
8.
Агрономи
українського
асфальту
9.
Совість
не писатиме
амністій!
10.
Арифметики вигод
арканять
майбутнє
11.
Акробати дармової зарплати –
депутати –
ведуть на власні дачі свій народ
12.
Будьмо вищі
будь-яких
амбіцій!
13.
Майбутнього менталітет –
ад’ютанти совісті –
поети.
14.
Народжені аборти:
недолетіла
душа до тіла!
15.
Аванс народного «спасибі!»
поїде відробляти…
на Каріби.
16.
На аеродроми душ
злітаються
ворони.
17.
Арештанти копійки
поводирями
поробилися.
18.
Амнезія роду і народу
яничарить
твоїх дітей.
19.
В асфальт душі
зерно
посійте!
20.
Отримуйте акції
до зашморгу
на акації.
21.
Антагонізм копійки
пухне
поміж нас.
22.
Анатомія душі –
менталітет –
у школі не вивчається.
23.
Чиїх
батьків
ми діти?!
24.
Чорнобилем душевним
час нас
мітить….
25.
Афіша – журналіст:
ба! навіть тіло
продажно тріпотіло.
26.
Лихвар
не був
месія.
27.
Торкнись долонь
оцих безсонь,
та світом не херсонь!
28.
З-під уламків чужих аксіом
рідне чуйте
багатоголосся.
29.
Інвестиційно
розростається
болото.
30.
Суть
довели
до бутафорії!
31.
Хлопці ці –
лиш виконавці –
не творці.
32.
Баран в обоймі –
то вже не баран:
та він самим вовкам – братан!
33.
Так узаконили
закляту взятку,
що все, що проти неї – гріх!
34.
Який нещадний
бездуховності бетон –
2008-ий, Херсон.
35.
Я люблю
Україну,
а не гроші за неї!
36.
Хвора влада
власно-будівельною
хворобою.
37.
Глашатай
вічний тимчасовим
клерком став.
38.
В чин заховався –
так менше видно
яке він бидло!
39.
Стануть видимі
всі чорнобилі,
не простяться…
40.
Веде націю в дебілізацію
та культурну профанацію
дефіцит на чесне керівництво.
41.
На владних кріслах шви
напружив
дерматин.
42.
Вручили прапор,
щоб нести;
порвали прапор на свої онучі!
43.
Як боляче у вічність йде Чорнобиль;
сивіє нуль
в дозиметрі душі!
44.
Шановні друзі,
я крізь вашу дачу
патріотизму вашого не бачу.
45.
Українці,
линяють наші душі
на копійці!
46.
Падаємо ниць
від засилля
дрібниць.
47.
Цуциків при владі стільки,
що скоро всі
на гавкіт перейдемо.
48.
Душа
втекла
від джерела.
49.
Реклама:
мізерна думка
душу спопеля.
50.
Галантерейна ввічливість
надмірна:
повірив – лох!
51.
Душа твоя –
твоя держава –
ще не іржава?!
52.
В полі душі
цвіте
лобода…
53.
Душа – весна:
їй трішечки тепла –
і розквітати вишнею побігла!..
54.
Завчасно, просьба, не радіти,
бо діти ті –
уже не наші діти.
55.
Душа
запакувалася
в копійку.
56.
Душа
на правду
не здала екзамен.
57.
Мізерним душам
рідно
не зрости!
58.
Залишимо оцей наш час
Історії
як грунт для самознищення.
59.
Постанемо
безвольні,
аж безмовні.
60.
Логічно?
як екскаватором –
по екскалатору?!
61.
Долі світле полотно
кинув сам –
собі під ноги.
62.
Свій
світовий вокал
злив у бокал.
63.
Припинити б
зло чинів –
і не стало б злочинів.
64.
Сміялися
чи плакали
жаби, коли квакали?..
65.
Ким і не пахло в ділі,
уже прибутки
ділять.
66.
Запитуй прямо:
хто вони –
заробітчани чи сини?
67.
Ці «механічні громадяни»
ведуть народ
до ями.
68.
Що вибрали:
народно-рідну долю
чи вже й себе розмінюють на долар?
69.
Слоном назвався Заєць:
звірі так
слонів боятись перестали.
70.
Зуби долі
вигризають
душу.
71.
Ксерокопичим
необхідне
зло.
72.
Зло необхідне
стало
традиційним
73.
Я – не гравець
в Таврійські
їхні Ігри!
74.
Завгоспи
перлися до влади
чого заради?!
75.
З людинознавства
у чинопоклонство,
письменнику, не перейди!
76.
Ослаб:
сам у каструлю
лізе краб.
77.
Постали привиди з безодні –
страшні натвори –
люди-шлунки…
78.
Що завтра?
Завтра буде завтра –
виживи в сьогодні.
79.
Завтра виставить рахунок
як душа співала –
шлунок!
80.
Не загуби основи!
Не попадись
на камуфляж!
Читати продовження
| 